Оплата накладеним платежем · доставка за 1–3 дні по всій Сербії · безкоштовна бактеріостатична вода до кожного флакона
Усі статті

Важкі метали в пептидах: що вимірює ICP-MS

Пептид — органічна молекула, тож можна подумати, що важким металам у ньому нема чого робити. Проте метали в слідових кількостях можуть потрапити майже в будь-який продукт: із сировиною та реагентами, каталізаторами, водою, зі сталевого обладнання чи пакування. Тому їхній вміст вимірюють, а не припускають.

Які метали контролюють

Міжнародна настанова ICH Q3D поділяє елементні домішки за токсичністю:

  • Клас 1: арсен (As), кадмій (Cd), ртуть (Hg) і свинець (Pb). Ці елементи оцінюють завжди.
  • Клас 2A: кобальт, нікель і ванадій, які трапляються відносно часто.
  • Клас 2B: рідкісніші елементи, переважно благородні метали з каталізаторів, як-от паладій і платина. Їх контролюють, коли відомо, що їх використовують у процесі.
  • Клас 3: елементи нижчої токсичності, серед них мідь, хром і олово.

Результати виражають у ppm (частинах на мільйон, тобто мг на кг) або ppb (частинах на мільярд, тобто мкг на кг).

Від осаду до плазми

Десятиліттями використовували простий «тест на важкі метали»: метали осаджували у вигляді забарвлених сульфідів, а колір порівнювали зі стандартом. Тест не відрізняв один метал від іншого, а деякі вловлював погано. Американська фармакопея 2018 року відмовилася від нього й замінила його інструментальними методами.

Сьогодні використовують дві методики на основі індуктивно зв’язаної плазми (ICP):

  • ICP-MS: зразок розкладають кислотою, розчин розпилюють в аргонову плазму, нагріту до кількох тисяч градусів, атоми перетворюються на йони, а мас-спектрометр розділяє їх за масою й підраховує. Чутливість сягає частин на мільярд і нижче, для багатьох елементів за один аналіз.
  • ICP-OES: та сама плазма, але замість маси вимірюють світло, яке збуджені атоми випромінюють на довжинах хвиль, характерних для кожного елемента. Метод надійний, але менш чутливий.

Хибно завищені результати

Обидві методики мають відомі пастки. В ICP-MS йон, що складається з аргону й хлору, має масу 75, таку саму, як арсен, тому зразок, багатий на хлориди, може «показати» арсен, якого немає. Сучасні прилади розв’язують цю проблему за допомогою колізійної комірки або високої роздільної здатності. В ICP-OES проблемою є спектральні накладання: елемент, якого в зразку багато, випромінює світло на численних довжинах хвиль і може підняти сигнал на лінії якогось іншого елемента.

Це особливо важливо для пептидів, які навмисно містять метал, як-от мідні пептиди. У них мідь — частина молекули, а не домішка. У такому зразку сумнівний результат для якогось іншого елемента слід повторити іншою методикою, найчастіше ICP-MS, перш ніж робити висновок.

Коли результат надто добрий

Правильний результат для елемента, якого не виявлено, — не «0», а «менше межі кількісного визначення», наприклад «< 0,05 ppm». Ця межа залежить від елемента, методу й кількості зразка, тому відрізняється від елемента до елемента і від лабораторії до лабораторії.

Якщо сертифікат для кожного металу, кожного продукту й кожної партії наводить те саме, неймовірно низьке значення, це привід для обережності. Справжні вимірювання рідко виглядають так одноманітно. Як розпізнати сумнівний документ, ми пишемо в статті про сертифікат аналізу.

Переглянути каталог