Ендотоксини: що це таке і як їх вимірюють

Пептид може бути хімічно чистим і стерильним, але все одно містити ендотоксини. Тому ендотоксини розглядають окремо від чистоти й мікробіології, і саме тому це один із результатів, які варто прочитати в сертифікаті.
Що таке ендотоксини
Ендотоксини — це ліпополісахариди (LPS), молекули зовнішньої мембрани грамнегативних бактерій, таких як Escherichia coli. Вони вивільняються, коли бактерії ростуть, діляться або гинуть. Важливе саме останнє: коли бактерії знищено, їхні ендотоксини залишаються.
В організмі ендотоксини є потужними пірогенами, тобто вже в дуже малих кількостях спричиняють підвищення температури й запальну реакцію. Тому фармакопеї встановлюють межі вмісту ендотоксинів для продуктів, для яких це важливо.
Чому їх важко видалити
- Вони витримують нагрівання. Звичайна парова стерилізація при 121 °C їх не знищує. Лабораторний скляний посуд звільняють від ендотоксинів сухим жаром — приблизно при 250 °C протягом щонайменше пів години.
- Вони проходять крізь стерильний фільтр. Фільтр 0,22 мкм затримує бактерії, але не значну частину ендотоксинів, які набагато менші за бактерії.
- Стерильне не означає вільне від ендотоксинів. Продукт, у якому немає жодної живої бактерії, усе ще може містити ендотоксини бактерій, які колись у ньому були.
Ендотоксини потрапляють у пептид найчастіше з водою, обладнанням або сировиною, а також унаслідок будь-якого мікробного забруднення під час виробництва. Якщо вони вже опинилися в розчині пептиду, видалити їх важко, і для цього потрібні спеціальні процедури. Тому запобігання завжди краще за подальше очищення.
Як їх вимірюють: кров мечохвоста
Найвідоміший тест походить від атлантичного мечохвоста (Limulus polyphemus) — прадавнього морського членистоногого з узбережжя Північної Америки. Його кров містить клітини — амебоцити, які згортаються в присутності ендотоксинів. Так мечохвіст захищається від бактерій. У 1960-х роках науковці перетворили цей механізм на тест, названий LAL за лізатом амебоцитів мечохвоста (Limulus amebocyte lysate).
LAL-тест виконують трьома способами:
- Гель-тромб: спостерігають, чи утворився в пробірці гель. Результат — так чи ні за заданої чутливості.
- Турбідиметричний: вимірюють, як зразок із часом каламутніє.
- Хромогенний: реакція вивільняє забарвлену речовину, інтенсивність якої вимірюють.
Сьогодні існує й тест із рекомбінантним фактором C (rFC), який виконує той самий етап реакції без крові мечохвоста. Європейська фармакопея визнає його окремим методом у розділі 2.6.32.
Як читати результат
Ендотоксини виражають в одиницях ендотоксину (EU), найчастіше на міліграм продукту (EU/mg). Поруч із результатом мають бути зазначені межа, якій продукт повинен відповідати, і метод, яким його виміряно.
Одну річ легко проґавити: сам пептид може заважати реакції — прискорювати або сповільнювати її. Тому в правильно виконаному тесті до зразка додають відому кількість ендотоксину й перевіряють, чи тест її «знаходить». Прийнятний ступінь виявлення — від 50 до 200 %. Результат «нижче межі» без такої перевірки менш надійний, ніж здається.
Що означає позитивний результат
Підвищений вміст ендотоксинів не означає, що пептид неправильний або нечистий у хімічному сенсі. HPLC і мас-спектрометрія можуть бути бездоганними. Він означає, що десь у процесі були бактерії. Таку партію доопрацьовують спеціальними методами видалення ендотоксинів і знову тестують або бракують.
Про те, як контролюють живі бактерії та плісеневі гриби, ми пишемо в статті про мікробіологічну чистоту, а про те, як перевірити результат на папері, — у статті про сертифікат аналізу.
Переглянути каталог